Природний роман

Здається, ніби все почалося від звичайного плетеного крісла-гойдалки. Відколи воно з’явилося в домі головного героя, його життя невблаганно руйнується, сім’я розпадається, а на ринку поблизу він знаходить такого ж, як і він, невдаху-самітника, так само письменника, у такому самому плетеному кріслі. Ніби всього цього не досить, він представляється таким самим, як у героя, ім’ям. Героєве «я» починає розпадатися, як і все навколо — як уся реальність складних і божевільних посткомуністичних болгарських 1990-х. Але герой розпадається не на уламки, а на історії. Він стає їх колекціонером, оповідачем, поступово збираючи їх у дивний пазл, який найбільше нагадує фасеткове око мухи.