Коли привид минулого постає перед твоїм зболеним поглядом, можна лише сподіватися, що ця мара не поцупить у тебе майбутнє.
Луну викрадено. Ліам мусить постати перед наслідками своїх дій. Друзі, вороги, те, що він знав, у що вірив — усе змішалося, перевернулося з ніг на голову. Між ним і Луною — прірва болю, брехні й застарілих, запалених таємниць. Те, що колись було світлими спогадами, тепер завдає невимовних страждань.
