Герої цієї книжки – люди, які пройшли крізь ГУЛАГ. Частину їх було засуджено за політичною 58-ю статтею («Антирадянська агітація»), решта – охороняли їх у таборах. Під цією обкладинкою ці люди вперше разом – одне покоління, розділене колючим дротом, яке досі не відчуває одне одного.
Усім нашим героям – від вісімдесяти до ста років, але розповідають вони про свою юність. Тому й книжка ця – не про страждання і страхіття таборів. Вона про покоління наших дідусів і бабусь, про їхні цінності, ідеалі та відносини з владою. Про кохання, дружбу й взаємодопомогу там, де все спрямоване на знищення. Про ненормальне, часто нестерпне, але все ж таки справжнє життя.
