У старшокласника Адама досить рано діагностували шизофренію. Він не здатен відрізнити марення від реальності. Аби позбутися зорових і слухових галюцинацій, він погоджується на експериментальне лікування. Щотижня для контролю впливу пігулок на організм юнак має відвідувати психотерапевта. Проте розмовляти з ним він категорично відмовляється, тому лікар запропонував хлопцеві описувати свій стан у щоденнику.
Відтак Адам робить записи, у яких розповідає не лише про дію пігулок, а й про свою родину, нову школу, друзів і перше кохання.
