Час робить нас сентиментальними. Напевно, зрештою саме він змушує нас страждати. Що більше криється в нашому минулому, то складніше виборсатися з нього й почати все з чистого аркуша.
Італія, літо, пляж, хвилі, берма Моне, місцина, де загинув Шеллі… Нічні гулянки, книгарні, смачне вино… Кіно, абрикоси, персики, розпашілі тіла і музика…
«Називай мене своїм ім’ям» — це книга про відкриття себе, про дорослішання душі й перші почуття, які зринають із глибини нутра і вирують, немов розбурхане, невблаганне море. Це пам’ять про перше кохання й ода відкриттю. Риторика Андре Асімана гідна переймань Марселя Пруста й так само скрупульозна при спогляданні споминів, що чаяться вглибині людської душі.
