Жабуню викрали з рідного дому майже одразу після народження. Вона не знала рідних батьків, але не була обділена любов’ю, зростаючи у світі фейрі разом з болотяними духами. Коли Жабуні виповнилося п’ятнадцять, її почали готувати до повернення в людський світ. Вона мала стати хрещеною доньки короля і наділити її даром. Нічого складного нібито, але навіть роки навчання не зробили із Жабуні справжню фейрі, і все пішло не за планом…
Два століття по тому біля височенного живоплоту — з терням як леза мечів і стеблами завтовшки з людське стегно — зупинився самотній лицар. Він читав у книжках історію про зачаровану принцесу у вежі, але в ній не було ні слова про Жабуню, яка багато років охороняє це прокляте місце.
