Чехословаччина, провінційне містечко, 1970-ті роки. Доба т.зв. "нормалізації", як офіційно йменувала тодішня комуністична влада радянську окупацію 1968-89 рр. Оповідачка - восьмирічна Геленка, самотнє дитя з розвиненою фантазією, вчиться, як виживати в жорстокому й брутальному довколишньому світі, не втративши при тому себе. Її мати і вітчим - актори театру, бабця-єврейка загинула у часи Другої світової війни, а батько емігрував у США. В країні починаються нагінки на "ворожих соціалізму елементів", жертвою яких стає й Геленчина мама, ідеологічний контроль і корупція проникають у школу й родину, затруюють стосунки й нівечать людські долі. Світ Геленчиних дитячих інтересів щільно переплетений із цими трагічними реаліями дорослого життя, які дівчинка наївно витлумачує по своєму, тож її оповідь часом смішить до сліз, а часом до сліз розчулює.
Книжку перекладено німецькою, угорською, польською, болгарською, білоруською мовами.