У наслідок економічної кризи, війни та пандемії, останнім оплотом людства, його колискою, стає острів Санта-Росалія посеред Тихого океану. Але історія ця починається раніше на мільйон років, коли люди ще ходили на двох ногах, їхній мозок був більшим, а мислили вони зовсім іншими категоріями...
Але чи були вони щасливі так само, як мешканці Галапагоських островів? Або все ж всі біди людства були лише через надто великий мозок?..
«Ґалапаґос» присвячується Гіллісу-Р. Гоув (1903-1982), натуралісту-аматорові, що познайомив Курта Воннегута та його друга з американським Диким Заходом, надихнувши на написання цієї книги.
