Авторка розповідає про свій шлях до кар’єри та побудову стосунків — з коханим, власними батьками, дітьми та насамперед із собою. Важливою частиною книги є розповідь про досвід авторки як матері біологічних і усиновлених дітей. Крім непростих емоційних історій Марселя й Ангеліни, прийомних дітей Мірошниченків, Інна також ділиться практичними порадами та навіть переліком необхідних документів. Авторка приділяє увагу своїй активістській діяльності, наголошуючи, що держава й суспільство повинні більше турбуватися про дітей і покращувати умови, в яких вони перебувають у дитячих будинках, аж до відмови від таких закладів в Україні.